Бога викликають до суду.

Ось яку цікаву інформацію мені надіслав брат у Христі.
Сенатор американського штату Небраска, Ерні Чемберс подав судовий позов на Бога і 15 жовтня 2008року отримав офіційну відмову у задоволенні позова.
Суддя округу Дуглас Марлон Полк пояснив, що для початку процесу необхідно, щоб у відповідача була домашня адреса."Враховуючи висновок суду про те, що направити відповідачу повідомлення про розгляд справи неможливо - немає куди, то в розгляді судового звернення позивача відмовлено"- повідомив суддя.
Чемберс, який закінчив юридичний коледж, але так і не склав кваліфікаційні іспити, думає що знайшов "тріщину" в постанові судді. "Суд визнав існування Бога. Таким чином суд визнав Боже всебачення. Коли ж Він знає все, то знає і про цей позов до Нього" - зробив заключення сенатор.
Позивач може оскаржити рішення суду на протязі місяця. Зі слів Чемберса, він поки що не вирішив, чи буде він подавати апеляцію.
Слід нагадати, що в 2007році втомлений і наляканий негараздами та безкінцевими стихійними лихами в США, старійший сенатор штату Небраска вирішив використати силу закону проти Головного, з його точки зору, винуваться людських негараздів - Господа Бога. Сенатор Ерні Чемберс із Омахи, штат Небраска, подав позов проти Бога до районного суду округу Дуглас.
Чемберс, ігноруючий ранкові молебні під час сесій законодавчого зібрання і постійно критикуючий християн, каже, що подав до суду з метою зображення, що кожен може подати в суд на кожного, як би "високо" той не "сидів".

Ох ці кумедні американці. Нам би їхні проблеми.
А взагалі люди, за своєю гріховною природою, звинувачують будь-кого, але тільки не себе. Біблія нам про це говорить з першої книги зібрання - Буття: "А Адам відказав: жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, - і я їв. Тоді Господь промовив до жінки: що це ти наробила?. А та жінка сказала: змій спокусив мене, і я їла"(Буття3:12,13).

Кішка не розуміє слово "неможна"

Ви з любовью дивитесь на пухнасту істоту з вусами і хвостом, яку називають кішка.
Ви хочете мати у себе таке "щастя" дома. Тоді вам слід знати і про це.
Ось яку інформацію про цих "домашніх улюбленців" я нещодавно знайшов.
Як ви всі знаєте, кішка це самостійна і незалежна тварина, але до цього всього ви повинні знати, що всі ваші заборони й окрики їй "до лампочки". Кішка любить робити лише те, що їй до вподоби. Единим почуттям, яке повністю відсутне у цих красенів є почуття провини. Тому бити кішку гірше ніж безкористно. Навіть самий поганий свій вчинок кішка ніколи не пов*язує з подальшим покаранням за нього. Саме покарання, кішка завжди пов*язує або з людиною або з предметом які завдають їй страждань. Таким чином при отриманні прочухана, кішки лише переконуються в тому, що їм слід з пересторогою відноситися до ваших рук та вас самих. З їх точки зору, їм без будь-якої причини завдали болю. Всі ж заборони та покарання кішка сприймає як посягання на її права встановлювати свій порядок на її території. А людину, яка застосувала покарання,- виключно як ворога.
Коли кішка залазить на стіл або полицю, то за допомогою шльопків ви лише навчите її не робити цього у вашій присутності. Для запобігання небажаних походеньок кішки по ваших столах, полицях і так далі, поставте на край столу або на небажане для її присутності місце піднос або легкі, металеві, порожні бляшанки від пива чи води, які при падінні, з кішчиною допомогою, створять страшенний шум, який її злякає. Пару таких "скандальних" стрибків і кішка сама себе виховала.
Класичним прикладом "відвертаючого" навчання є орошення кішки на відстані з пульверизатора. Якщо вона намагається вибратися по шторі або гострить кігті об ніжку стільця-облийте її струменем води.
Ось так все просто. А криками та побиттям ви доб*єтеся тільки того, що кішка почне вас боятися або, навпаки, проявляти агресію у відношенні вас.

Диво Чернігівського пологового будинку.

Коли чернігівчанка Алла дізналася по результатах узі, що в неї буде двійня, то дуже злякалась і лише пізніше зраділа. А коли породила, то ще й дуже здивувалася сама, та здивувала світ: через 15 хвилин після народження першого світлошкірого хлопчика, на світ з*явився ще й другий, темношкірий малюк.Як стверджують науковці-генетики, випадки народження двійні з різним кольором шкіри є дуже рідкими - один на міліон пар. І цей дуже рідкий випадок стався саме на Чернігівській землі. Звичайно, народження темношкірої дитини не є випадковістю - батько двійні уродженець Шри-Ланки, але різний колір у братів це справжне диво. Хлопці народилися здоровими - справжні Чернігівські богатирі: "біленький" - 3350г і 52см, "темненький" - 3200г і 50см. Хлопців назвали Лаван та Суман, а мати підібрала їм українські імена - Денис та Микита. Невдовзі батьки збираються охрестити немовлят.

Таємничий Чернігів

Якби каміння могло розмовляти, воно би повідало нам багато чого цікавого. В особливості воно б розповіло про багато загадок та таємниць, які зберігає земля чернігівська.Однією з самих інтригуючих таємниць є захоронення підвалин Спаського собору. Деякі місцеві вчені рахують, що в підвалинах захоронений ніхто інший як великий князь давньоруських земель Ігор Святославович, який після втечі з половецького полону помер в Чернігові в 1202році.Це лише можлива гіпотиза, але те, що підвалини під Спаським собором були місцем захоронення чернігівської знаті - історично встановлений факт. При реставрації собору в 1796році був знайдений склеп, в якому знайшли кістки, шматки дорогого одягу та великий меч. Було вочевидь зрозуміло, що це захоронення чернігівських князів.
Багато таємниць, також зберігають в собі і споруди на Валу-історичному місці Чернігова, які знаходяться поруч з Спаським собором. В липні 1941 року на цій частині міста велися роботи по обладнанню бомбосховища. Можливо лише уявити здивування присітніх, які натрапили на підземне кам*яне приміщення. Воно було у вигляді кола і мало у діаметрі 5-ть метрів. Від нього в різні боки відходило 5-ть підземних лазів - до Спаського та Борисо - Глібського соборів, Колегіуму, Катеринівській церкві та до Елецького монастирю. Звісно, що під час бомбордувань міста німецькою авіацією не було можливостей досліджувати лази. Археологійні досліди, які почалися в середені вісімдесятих років, були також припинені із-за об*єктивних труднощів. Археологам вдалося пройти лише на 5 метрів у глибину. До цих пір більше ніяких археологічних робот проведено не було. Так що, таємниці підвалин Валу навряд чи будуть відкриті в ближчий час.
Відомо, що на теритотії Валу існувала підземельна церква, стіни якої були прикрашені розписами, якими саме залишається таємницею. А ще в величному місті Чернігівсько- Сіверського князівства виливали власні гроші, які також мали назву гривня. Це були продовгуваті бруски з срібла вагою по 200 грамів. А ось місцезнаходження монетного двору допоки залишається невідомим.

Все що робиш роби з Богом.

Дорогі у Христі! Як ви собі асоціюєте спорт? Коли наші-Українські спортсмени збиралися на Олімпіаду 2008року в Китаї, то по телебаченню постійно транслювалися ролики про те, які ж вони-наші герої спорту, побожні. Тренери майже кожного олімпійського виду спорту "заганяли" своїх підлеглих до православного храму і там освячували, але я не зовсім, відверто кажучи, розумію що. Ой леле, які ж висловлювання наші герої спорту промовляли виходячи з приміщення церковної будівлі. Не хочу навіть їх повторювати, але основна думка була на кшталт: "Ось зайшов, помолився(лась), освятився(лась), а там побачимо. В крайньому випадку це не завадить, а може і допоможе - підтримає мої зусилля, які я напрацьовував протягом багатьох років". Мені це нагадало приказку, яку я чув по тому ж телебаченню проглядаючи в дитинстві художній фільм "Хаджа Насрідін" (російською): "На Аллаха надейся а сам не плошай". Чи наш -християнський Бог талісман? Ні. Це Отець, який піклується про нас, Який любить нас-грішників і Який завжди допоможе нужденному у будь- якій потребі, навіть у перемозі над супротивником в спортивному змаганні, але коли ти віриш і довіряєш Йому, а не використовуєш для задоволення своїх амбіцій та потреб як шаманський талісман - це огида для віруючого.
Я дуже захоплююся спортом і не тільки дивлячись його по телебаченню.)) Це захоплення, щоправда іншим видом, я намагаюсь "привити" моєму молодшому сину Максиму.
Але я завжди наголошую йому: "Все що робиш, роби з Богом і дякуючи йому. Дякуй Йому за все що маєш і за всі благословення, які ти отримуєш з Богом, чи то у житті чи займаючись спортом і перемагаючи на змаганнях". Як на мене, то дуже чудовим є привід висловити своє віросповідання привселюдно, по телебаченню і т.д. перемігши у змаганні і дякуючи саме Богові за цей успіх. Якому слава по віки віків. Амінь.
Світлини про спортивні заняття з дзюдо зроблять більш мальовничими мої думки.

Вечірне місто.

Чи любите ви місто в якому живете? Чи подобається вам ранкова приморозь на деревах та загадковий світ вечірніх ліхтарів? Особливо у мене ці часові періоди викликають захоплення і привід ще раз помилуватися та подивуватися Божому твориву навкруги. Осінній Чернігів дуже гарний і особливо його вечірне, заспокійливе сяйво.
Мені б хотілося, щоб розміщені в цьому блозі фото надихнули вас на роздуми.

Досліджуємо Слово Боже.

Сьогодні я хотів би разом з відвідувачами блогу дослідити Святе Письмо, а саме Псалом21 вірш7 в якому Господь каже: "А я черв*як, а не чоловік, посміховисько людське й погорда в народі".  

Досліджуючи Святе Письмо ми побачимо, що Господь зовсім не випадково порівнює Себе з черв*яком. За Його стражданнями та смертью можна вгледіти саме того черв*яка, якого в біблійні, старозаповітні часи використовували для отримання червоної фарби. Нею, наприклад, фарбували тканину для скинії. Так, для позначення темно-червоного кольору, пророк Ісая також використовує в оригіналі слово "тола"- черв*як: "Прийдіть, і будемо правуватися, - говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як карамзин, - стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, - то стануть мов вовна вони!"(Іс.1:18). Багряний та червоний є близькими відтінками одного й того ж кольору, який символізує гріхи. Вірогідно, що червону суміш, яка виділялася з черв*яка, відіпрати було не можливо. Це притаманне і нашим гріхам, про що і пише пророк Єремія: "Тому-то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!" (Єр.2:23). І ми так би й залишилися в своїх невідіпраних гріхах, якби Той, Хто вийшов з "черв*яка Якова" не промовив: "Але я черв*як, а не чоловік...".  Ця таємниця Божа проголошена вустами Павла:  "Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в нім!" (2Кор.5:21). 

Ще одним дуже яскравим зображенням є самка вищеописаного черв*яка. Незадовго до народчення свого малюка вона так щільно приклеюється до дерева, що потому вже неможе від нього відділитися і помирає. Помираючи, вона дає нове життя, а її тіло перетворюється на багряницю. І про це пише пророк Ісая: "....Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння" (Іс.53:10).

Будьте в Його Церкві, пам*ятайте ту жертву, яку покладено заради всіх нас на жертівник, живіться Його Тілом і Кров*ю у Господній Вечері для змиття всіх свідомих чи несвідомих вчинених гріхів. 

Не турбуйтеся.

Посеред літа на  підвіконні мого помешкання почали квітнути кактуси. Спочатку заквіт один, через місяць-другий. Цікаво, що квітка кактуса у своїй красі перебуває лише добу, після якої вона швидко в*яне і кактус знову приймає минулий вигляд - продовгуватого "їжака". 

Дивлячись на цей дивний квіт я згадав слова промовлені нашим Господом: "..Не журіться про життя своє - що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, - у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?" і далі Господь продовжує: " Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, - не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них" (Мт.6:25-30).

Україна переживає зараз нелегкі часи своєї самостійності. Багатьом людям живеться дуже важко: ціни на харчі зростають, медицина, - краще б була за гроші ((, постійні вибори-перевибори, коаліція-опозиція і так далі, можна перераховувати без кінця. Як тут не будеш журитись і думати про завтрішній день? - Важко.

Цим дивним квітом кактусів на підвіконні мого помешкання Господь ніби нагадує мені, що не тим я став перейматися. Для своїх вірних Він вирішить все на добре в будь-якому випадку. 

Кактус квітне лише добу, люди живуть до 120 років, що зараз зустрічається дуже рідко, але і ці 120 років  це лише мить для Господа. Не журіться, дорогі у Христі, а покладайтесь на Спаса. Перебувайте в Його Церкві. Дбайте найперш про Царство Боже, а не земне, а все інше вам додасться.

Моє захоплення.

Як я вже писав в профілі користувача - маю захоплення загартування та кінологія. На світлинах річка Десна в якій я намагаюсь купатися і зимою і влітку, а також мій пес-французський бульдог Шрек - ніби грізний на вигляд, але дуже доброзичливий(може зализати будь - кого). Цікавим є те, що цю істоту(Шрека та інших фр. бульдогів) важко назвати собакою. Це якесь особливе Боже твориво, як їх жартома  називають "бульдожники" - мешканці позаземної цівілізаціі, інопланетяни.))  Французькі бульдоги мають веселу вдачу, дуже рухливі і тяжко сумують за своїм господарем та родиною. Щодо міміки, то рівних їм не має - "бульдоголіки" кажуть, що цей вид має навіть почуття гумору - я думаю, що вони мають рацію. Осоливо хочу відмітити те, що це не люті звірі-бійці, з якими їх дуже часто плутають на вулиці, але компаньйони з хоробрим і відданим сердцем, якого вистачає на 9-12років.

Зігрійтесь Словом Божим.

 Ще не так давно нещадно палило сонце і майже всім хотілося помірної прохолоди. Ось вона і настала, правда не така вже й помірна як хотілося б. Навіть зовсім не помірна-холодна, брудна мряка. Особисто я знову хочу тепла, яке прогнозують синоптики на перші дні жовтня. Хто зна? Може так воно і буде. У ці дождьові, холодні дні пропоную зігріти ваші душі та сердця Словом Божим. У нас є необхідна література, яка буде спрямовувати ваші думки у вивченні Божого Слова. 

Всі ці та інші книги ви можете отримати безкоштовно зателефонувашши пастиру Сергію Кудрику  за телефоном 931462 в м. Чернігові.

17-й Собор УЛЦ - Кременець2008р.

18,19 вересня в місті Кременець Тернопільської області пройшов Черговий 17 Собор Української Лютеранської Церкви. На Соборі були присутні делегати громад УЛЦ та гості з сестринських церков Сполучених Штатів Америки та Білорусії. Собор прийняв багато важливих рішень про розвиток УЛЦ спрямований на виконання Божого наказу проголошувати Його Євангеліє всім народам. Собор обрав на новий термін 5-ть років єпископа УЛЦ у особі пастиря Вятчеслава Горпинчука, та віце-єпископа Сергія Романюка. Також було розглянуто багато питань про церковне життя. Українська Лютеранська Церква на Соборі відзначила символічну дату-своє шіснадцятиріччя і почала готуватися до "дорослого" життя.