Дорогі у Христі! Як ви собі асоціюєте спорт? Коли наші-Українські спортсмени збиралися на Олімпіаду 2008року в Китаї, то по телебаченню постійно транслювалися ролики про те, які ж вони-наші герої спорту, побожні. Тренери майже кожного олімпійського виду спорту "заганяли" своїх підлеглих до православного храму і там освячували, але я не зовсім, відверто кажучи, розумію що. Ой леле, які ж висловлювання наші герої спорту промовляли виходячи з приміщення церковної будівлі. Не хочу навіть їх повторювати, але основна думка була на кшталт: "Ось зайшов, помолився(лась), освятився(лась), а там побачимо. В крайньому випадку це не завадить, а може і допоможе - підтримає мої зусилля, які я напрацьовував протягом багатьох років". Мені це нагадало приказку, яку я чув по тому ж телебаченню проглядаючи в дитинстві художній фільм "Хаджа Насрідін" (російською): "На Аллаха надейся а сам не плошай". Чи наш -християнський Бог талісман? Ні. Це Отець, який піклується про нас, Який любить нас-грішників і Який завжди допоможе нужденному у будь- якій потребі, навіть у перемозі над супротивником в спортивному змаганні, але коли ти віриш і довіряєш Йому, а не використовуєш для задоволення своїх амбіцій та потреб як шаманський талісман - це огида для віруючого.Я дуже захоплююся спортом і не тільки дивлячись його по телебаченню.)) Це захоплення, щоправда іншим видом, я намагаюсь "привити" моєму молодшому сину Максиму.
Але я завжди наголошую йому: "Все що робиш, роби з Богом і дякуючи йому. Дякуй Йому за все що маєш і за всі благословення, які ти отримуєш з Богом, чи то у житті чи займаючись спортом і перемагаючи на змаганнях". Як на мене, то дуже чудовим є привід висловити своє віросповідання привселюдно, по телебаченню і т.д. перемігши у змаганні і дякуючи саме Богові за цей успіх. Якому слава по віки віків. Амінь.
Світлини про спортивні заняття з дзюдо зроблять більш мальовничими мої думки.
Немає коментарів:
Дописати коментар