понеділок, 29 вересня 2008 р.

Все що робиш роби з Богом.




Дорогі у Христі! Як ви собі асоціюєте спорт? Коли наші-Українські спортсмени збиралися на Олімпіаду 2008року в Китаї, то по телебаченню постійно транслювалися ролики про те, які ж вони-наші герої спорту, побожні. Тренери майже кожного олімпійського виду спорту "заганяли" своїх підлеглих до православного храму і там освячували, але я не зовсім, відверто кажучи, розумію що. Ой леле, які ж висловлювання наші герої спорту промовляли виходячи з приміщення церковної будівлі. Не хочу навіть їх повторювати, але основна думка була на кшталт: "Ось зайшов, помолився(лась), освятився(лась), а там побачимо. В крайньому випадку це не завадить, а може і допоможе - підтримає мої зусилля, які я напрацьовував протягом багатьох років". Мені це нагадало приказку, яку я чув по тому ж телебаченню проглядаючи в дитинстві художній фільм "Хаджа Насрідін" (російською): "На Аллаха надейся а сам не плошай". Чи наш -християнський Бог талісман? Ні. Це Отець, який піклується про нас, Який любить нас-грішників і Який завжди допоможе нужденному у будь- якій потребі, навіть у перемозі над супротивником в спортивному змаганні, але коли ти віриш і довіряєш Йому, а не використовуєш для задоволення своїх амбіцій та потреб як шаманський талісман - це огида для віруючого.
Я дуже захоплююся спортом і не тільки дивлячись його по телебаченню.)) Це захоплення, щоправда іншим видом, я намагаюсь "привити" моєму молодшому сину Максиму.
Але я завжди наголошую йому: "Все що робиш, роби з Богом і дякуючи йому. Дякуй Йому за все що маєш і за всі благословення, які ти отримуєш з Богом, чи то у житті чи займаючись спортом і перемагаючи на змаганнях". Як на мене, то дуже чудовим є привід висловити своє віросповідання привселюдно, по телебаченню і т.д. перемігши у змаганні і дякуючи саме Богові за цей успіх. Якому слава по віки віків. Амінь.
Світлини про спортивні заняття з дзюдо зроблять більш мальовничими мої думки.

пʼятниця, 26 вересня 2008 р.

Вечірне місто.






Чи любите ви місто в якому живете? Чи подобається вам ранкова приморозь на деревах та загадковий світ вечірніх ліхтарів? Особливо у мене ці часові періоди викликають захоплення і привід ще раз помилуватися та подивуватися Божому твориву навкруги. Осінній Чернігів дуже гарний і особливо його вечірне, заспокійливе сяйво.
Мені б хотілося, щоб розміщені в цьому блозі фото надихнули вас на роздуми.

середа, 24 вересня 2008 р.

Досліджуємо Слово Боже.


Сьогодні я хотів би разом з відвідувачами блогу дослідити Святе Письмо, а саме Псалом21 вірш7 в якому Господь каже: "А я черв*як, а не чоловік, посміховисько людське й погорда в народі".  

Досліджуючи Святе Письмо ми побачимо, що Господь зовсім не випадково порівнює Себе з черв*яком. За Його стражданнями та смертью можна вгледіти саме того черв*яка, якого в біблійні, старозаповітні часи використовували для отримання червоної фарби. Нею, наприклад, фарбували тканину для скинії. Так, для позначення темно-червоного кольору, пророк Ісая також використовує в оригіналі слово "тола"- черв*як: "Прийдіть, і будемо правуватися, - говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як карамзин, - стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, - то стануть мов вовна вони!"(Іс.1:18). Багряний та червоний є близькими відтінками одного й того ж кольору, який символізує гріхи. Вірогідно, що червону суміш, яка виділялася з черв*яка, відіпрати було не можливо. Це притаманне і нашим гріхам, про що і пише пророк Єремія: "Тому-то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!" (Єр.2:23). І ми так би й залишилися в своїх невідіпраних гріхах, якби Той, Хто вийшов з "черв*яка Якова" не промовив: "Але я черв*як, а не чоловік...".  Ця таємниця Божа проголошена вустами Павла:  "Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в нім!" (2Кор.5:21). 

Ще одним дуже яскравим зображенням є самка вищеописаного черв*яка. Незадовго до народчення свого малюка вона так щільно приклеюється до дерева, що потому вже неможе від нього відділитися і помирає. Помираючи, вона дає нове життя, а її тіло перетворюється на багряницю. І про це пише пророк Ісая: "....Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння" (Іс.53:10).

Будьте в Його Церкві, пам*ятайте ту жертву, яку покладено заради всіх нас на жертівник, живіться Його Тілом і Кров*ю у Господній Вечері для змиття всіх свідомих чи несвідомих вчинених гріхів. 

Не турбуйтеся.




Посеред літа на  підвіконні мого помешкання почали квітнути кактуси. Спочатку заквіт один, через місяць-другий. Цікаво, що квітка кактуса у своїй красі перебуває лише добу, після якої вона швидко в*яне і кактус знову приймає минулий вигляд - продовгуватого "їжака". 

Дивлячись на цей дивний квіт я згадав слова промовлені нашим Господом: "..Не журіться про життя своє - що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, - у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?" і далі Господь продовжує: " Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, - не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них" (Мт.6:25-30).

Україна переживає зараз нелегкі часи своєї самостійності. Багатьом людям живеться дуже важко: ціни на харчі зростають, медицина, - краще б була за гроші ((, постійні вибори-перевибори, коаліція-опозиція і так далі, можна перераховувати без кінця. Як тут не будеш журитись і думати про завтрішній день? - Важко.

Цим дивним квітом кактусів на підвіконні мого помешкання Господь ніби нагадує мені, що не тим я став перейматися. Для своїх вірних Він вирішить все на добре в будь-якому випадку. 

Кактус квітне лише добу, люди живуть до 120 років, що зараз зустрічається дуже рідко, але і ці 120 років  це лише мить для Господа. Не журіться, дорогі у Христі, а покладайтесь на Спаса. Перебувайте в Його Церкві. Дбайте найперш про Царство Боже, а не земне, а все інше вам додасться.

вівторок, 23 вересня 2008 р.

Моє захоплення.





Як я вже писав в профілі користувача - маю захоплення загартування та кінологія. На світлинах річка Десна в якій я намагаюсь купатися і зимою і влітку, а також мій пес-французський бульдог Шрек - ніби грізний на вигляд, але дуже доброзичливий(може зализати будь - кого). Цікавим є те, що цю істоту(Шрека та інших фр. бульдогів) важко назвати собакою. Це якесь особливе Боже твориво, як їх жартома  називають "бульдожники" - мешканці позаземної цівілізаціі, інопланетяни.))  Французькі бульдоги мають веселу вдачу, дуже рухливі і тяжко сумують за своїм господарем та родиною. Щодо міміки, то рівних їм не має - "бульдоголіки" кажуть, що цей вид має навіть почуття гумору - я думаю, що вони мають рацію. Осоливо хочу відмітити те, що це не люті звірі-бійці, з якими їх дуже часто плутають на вулиці, але компаньйони з хоробрим і відданим сердцем, якого вистачає на 9-12років.

понеділок, 22 вересня 2008 р.

Зігрійтесь Словом Божим.











 Ще не так давно нещадно палило сонце і майже всім хотілося помірної прохолоди. Ось вона і настала, правда не така вже й помірна як хотілося б. Навіть зовсім не помірна-холодна, брудна мряка. Особисто я знову хочу тепла, яке прогнозують синоптики на перші дні жовтня. Хто зна? Може так воно і буде. У ці дождьові, холодні дні пропоную зігріти ваші душі та сердця Словом Божим. У нас є необхідна література, яка буде спрямовувати ваші думки у вивченні Божого Слова. 

Всі ці та інші книги ви можете отримати безкоштовно зателефонувашши пастиру Сергію Кудрику  за телефоном 931462 в м. Чернігові.

неділя, 21 вересня 2008 р.

17-й Собор УЛЦ - Кременець2008р.








18,19 вересня в місті Кременець Тернопільської області пройшов Черговий 17 Собор Української Лютеранської Церкви. На Соборі були присутні делегати громад УЛЦ та гості з сестринських церков Сполучених Штатів Америки та Білорусії. Собор прийняв багато важливих рішень про розвиток УЛЦ спрямований на виконання Божого наказу проголошувати Його Євангеліє всім народам. Собор обрав на новий термін 5-ть років єпископа УЛЦ у особі пастиря Вятчеслава Горпинчука, та віце-єпископа Сергія Романюка. Також було розглянуто багато питань про церковне життя. Українська Лютеранська Церква на Соборі відзначила символічну дату-своє шіснадцятиріччя і почала готуватися до "дорослого" життя.