суботу, 20 лютого 2010 р.

УРОКИ ІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ БІБЛІЇ 5




НОВОЗАПОВІТНІ ПИСАННЯ

1.Історичні книги

Чотири Євангелія та Дії. Матвій був Апостол і Євангеліст. Він писав, пам’ятаючи про єврейських читачів. Через Матвія Святий Дух продемонстрував, що Ісус є сповненням Старозаповітних пророцтв про Спасителя. Пор. Матвія 20:28. Марко був учнем Апостола Петра. Він писав, пам’ятаючи про не євреїв. Він наголошує, що Ісус є могутнім Сином Божим. Лука був лікар і супутник Апостола Павла. Пор. Колосян 4:14. Євангеліє від Луки вміщує найбільшу кількість притч. Євангеліє від Луки наголошує на тому факті, що Ісус прийшов знайти і спасти всіх втрачених. Пор. Луки 24:46,47. Іван був учнем, якого любив Ісус. Написане найпізніше його Євангеліє наголошує на тому, що Ісус є правдивий Бог у плоті та єдина Дорога до вічного життя. Пор. Івана 20:31. Дії написані Лукою і через нього Святий Дух переповідає історію ранньої Церкви та її вірність Євангелію Ісуса Христа. Пор. Дії 4:12.

2.Послання або листи

13 листів Апостола Павла: Римлян – повний виклад християнської доктрини. Пор. Рим. 15:4. 1 Коринтян – перший лист до громади в Коринті, що намагається виправити багато помилок у молодій громаді та навчити її. 2 Коринтян – Святий Дух пояснює служіння Євангелія та християнське доморядництво. Галатів – сильний захист Євангелія Ісуса Христа. Пор. Галатів 2:16. Ефесян – лист, який описує Церкву. Филип’ян – лист про радість служіння християн та про служіння у покорі. Колосян – захист божественності Христа та Його Євангелія проти фальшивих учителів Закону. Пор. Колосян 2:9. 1 Солунян – розгляд Останнього Дня. 2 Солунян – продовження розгляду Останнього Дня і захист проти доктрини антихриста. 1 Тимофія – пастирське послання з наголосом на пастирській кваліфікації. 2 Тимофія – заклик Святого Духа до пастирської вірності. Пор. 2 Тимофія 4:2. Тита – пастирські кваліфікації і заклик до пастирів зберігати чистою доктрину про виправдання вірою. Пор. Тита 3:5-7. Филимона – навчання любові та прощення до ближнього у ранній Церкві.
Євреїв – сміливо проголошує божественність Христа та Його верховенство над усім творінням, як також наголошує на важливості віри в Христа, вічного Бога. Пор. Євреїв 13:8.

Соборні послання: Якова – лист про освячене життя віруючих у Христа. Віра, яка не приносить добрих діл є мертвою. 1 Петра – заклик до християн перебувати твердо у благодаті Божій і опиратися дияволу. Пор. 1 Петра 5:8-11. 2 Петра – заклик берегти Святе Писання та перебувати у Біблійній вірі до Останнього Дня, остерігатися фальшивих учителів і постійно зростати у благодаті та пізнанні Спасителя Ісуса Христа. Пор. 2 Петр. 3:18. 1 Івана – лист про християнську любов, як плід любові Божої. 2 Івана – застереження проти фальшивих учителів та фальшивої спільноти. 3 Івана – заклик до правдивої спільноти та місійної праці. Юди – навчання про змагання за правду. Пор. Юди 24, 25.

3. Пророцька книга Об’явлення – книга написана Апостолом Іваном приблизно 95 року Господнього є посланням, що підбадьорює християн залишатися вірними Христові і виявляє кінцеву перемогу Христа та віруючих у Спасителя.

середу, 10 лютого 2010 р.

УРОКИ ІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ БІБЛІЇ 4


СУЧАСНІ ПОМИЛКИ ПРО БІБЛІЮ

1.Алегорії.

Боже Слово є чітким. Проте часто богослови шукали приховане значення у простому та зрозумілому тексті. Таке приховане значення називали алегорією. Наприклад, їжу Івана Христителя саранчу і мед витлумачували як Закон і Євангеліє. Вживання алегорій може привести до виникнення єресей.

2.Біблія плюс?

Тита 1:14 чітко каже про те, що треба триматися Слова Божого. Галатів 1:8, 9 наголошує на Біблії, як на єдиному джерелі правди і доктрини Церкви. Проте деякі церкви (православна, католицька) відійшли від цієї Біблійної перестороги і навчають на необхідності також вживати передання, як джерела правди та доктрини Церкви.

3.Розум над Словом Божим.

Ще одна жахлива помилка – виставляння свого розуму над Біблією та спроби все, що каже Бог, пояснити людським розумом. Цією хибою страждають усі інші протестантські церкви. Вони наприклад, заперечують реальну присутність тіла та крові Христових у Господній Вечері. Пор. 1 Коринтян 10:16.

4.Історично-критичний метод.

Цей метод, що розвинувся через філософську течію раціоналізму (ХІХ ст.) стверджує, що Біблія має помилки, що вона є плодом людських письменників і що Біблію можна перекроїти, залишивши лише найважливіші речі. Бог такий метод засуджує. Пор. 2 Коринтян 10:3-6.

5.Неоортодоксія.

Цей рух очолюваний німецьким теологом Карлом Бартом і швейцарським теологом Емілем Бруннером намагався довести, що хоча Біблія і не є Словом Божим, проте в ній є слово Бога. Як також вони прагнули переконати, що якимось чином людські слова в Біблії стають Божими (Божий вплив) через їх читання тощо (екзистенціальна подія). Неоортодоксія заперечувала Біблії її правдивий авторитет, як правдивому, об’єктивному та вірному Слову Божому. Пор. 1 Солунян 2:13.

6.Уявні протиріччя.

Чимало вчених легковажно звинувачують Слово Боже в протиріччях. Проте їх в Біблії не існує. Наприклад було звинувачення зі сторони критиків, що до часи Ездри ( Пор. 2 Хронік 36:22; Ездри 1:1) не вживався термін «цар перський» Прінстонський вчений Роберт Дік Вілсон потратив багато часу, але зумів довести масою історичних фактів те, що даний термін вживався до Ездри цей термін вживався принаймні 38 разів 18 різними авторами, у 19 різних документах на шести різних мовах. Це – лише один із маси прикладів того як спростовуються легковажні звинувачення сучасних противників Божого Слова.

7.Ісусів семінар.

Складається із римо-католицьких дослідників, які заперечують 82% свідчень Писання про Христа. Вони відкинули навіть Івана 3:16. Якраз вони були відповідальними за богозневажницький фільм «Остання спокуса Христа». Хай Бог боронить нашу Церкву від таких «дослідників» і «теологів.» Пор. 2 Тимофія 2:14-19.

понеділок, 1 лютого 2010 р.

УРОКИ ІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ БІБЛІЇ 3




БІБЛІЯ – АВТОРИТЕТНА, ПРОЗОРА, ДОСТАТНЯ ТА ПОВНОВЛАДНА.

1.Авторитетність та авторство Письма: Божественне послання світу.
Біблія в першу чергу є Божим посланням нашому гріховному світу, тобто всім людям. І коли проповідник проголошує або читає Слово Боже, він завжди говорить: "Це Слово Боже." Письмо було написано для нашого навчання Рим.15:4. Слово Боже було дано нам для нашої користі 2Тим.3:16. І якщо ми хочемо щось узнати про нашого правдивого Бога, немає більшого авторитета, ніж Слово Боже, яке є особистим об’явленням Самого Бога. Якщо ми хочемо знати про єдиний шлях на небеса – Біблія є єдиним провідником та поводирем. Різні книги можуть містити в собі Слово Боже, але Свята Біблія є цілковито і повністю Божим Словом.

2.Авторитетність Письма:

Біблія є єдиним правилом та нормою(що сама все нормує). Біблія є єдиним авторитетом над всякою вірою та над усяким вченням, мається на увазі вчення Церкви. Тільки на основі біблійного твердження можна чітко розмежувати яке вчення є вірним та правдивим, яке є фальшивим та небіблійним. Ні одне вчення, ні одна книга, вчитель чи традиції не можуть бути дорівняними по відношенню до Біблії у термінах та авторитеті Іс.8:20. Кожне служіння, кожне послання або вчення Церкви повинно базуватися та походити зі Слова Божого. Ми бачимо гарний приклад Апостола Павла, коли він прийшов до Верії та навчав Дії 17:10-11. Відповідно до цього важливого правила, Лютеранська Церква проголошує: "Ми віримо, навчаємо та сповідаємо, що пророцькі та апостольські писання Старого та Нового Заповітів є єдиним правилом та нормою, відповідно до якого всі доктрини та віровчення повинні бути оцінені та засуджені". Ніхто не може додати щось до Слова Божого, ніхто не може забрати щось, ніхто не може змінити навіть одне слово Повт. Зак.4:2, Гал.1:8, Об.22:18-19.

3.Ясність та прозорість Письма.
Біблія є цілковито зрозумілою та прозорою, коли тлумачить сама себе. Пс.19:8-11. Слово – це світильник для кожного з нас Пс.119:105, 130. Тільки Біблія дає світло розуміння, та добре для читання, слухання та вивчення 2Пет.1:19. Письмо настільки прозоре, що навіть мала дитина може його вивчати 2Тим.3:15. Письмо також дано нам для створення віри Ів.20:31, 5:39. Також ми маємо Божу допомогу у розумінні Біблії, та ми молимось подібно до молитви з Пс.119:18. Але також є прості частини у Слові Божому та складні. Наприклад Апостол Павло говорить у своєму листі до слабих у вірі коринтян 1Кор.3:16, та Євр.5:12-14. Слово Боже є повністю зрозумілим. Якщо щось здається незрозумілим, проблема не в Біблії але в нас.

4.Достатність Письма.
Слово Боже містить в собі все необхідне для нашої віри, спасіння та життя Ів.20:31. Тому що Біблія є зрозумілою та достатньою ми не потребуємо ніякої іншої допомоги з інших джерел стосовно шляху спасіння, прощення гріхів та дороги до Небесного Царства. Коли ми читаємо прості вірші, як Ів.3:16, кожен хто читає цілковито та чітко знаходить Добру Новину про спасіння. Уривок з Рим.3:28 чітко та прозоро говорить про наше виправдання виключно вірою, також в Єф.1:7. Біблія говорить про те, звідкіля походить наша віра - Рим.10:17. Господь Святий Дух працює через Євангельське послання. Євангеліє Ісуса Христа є "силою на спасіння" Рим.1:16. Біблія є достатньою для тренування у божих людей знання про Бога та Святої Його волі. 2 Тим.3:15-17, Рим.11:33. Доктор Мартін Лютер підкреслив принцип достатності Письма за часи реформації. Одним із девізов слугували слова Sola Scriptura – тільки Святе Письмо. Лютер пише: "Письмо саме по собі є правдою Божою та є володарем над усіма іншими писаннями та вченнями.” Згідно цього Письмо є єдиною правдивою базою та фундаментом для всього Християнського вчення.

5.Ефективність Письма.

Як ми вже говорили, Бог надихнув кожне слово в Біблії, і це не тільки несе Його авторство та авторитет, але також це несе силу, яку Він дає нам.Євр.4:12. Слово Боже не є мертвим. Біблія не є подібною до інших книг. Слово є дієвим, повновладним та ефективним(завжди працює). Слово Боже велика та потужна сила, подібна до молота, що трощить камінь Єр.23:29. Рим.1:16, 1Пет.1:23 Євангеліє Боже є засобом благодаті, інструментом, яким Святий Дух використовує для створення та зміцнення віри в серці людини. Сила та могутність Слова ніколи не повертається порожньою, не зробивши того, що забажав Бог Іс.55:10-11. Христос не кожному казав, що кожен повірить. Він казав "Хто увірує і охриститься – спасений буде, а хто не ввірує – засуджений буде" (Мк.16:16). Не кожна людина повірила, коли Христос Сам проповідував Ів.6:60-66. Але для інших, Слово працювало та працює досі дуже сильно(Ів.6:67-69). Проповідування Євангелія буде продовжуватись або з нами, або без нас. Але ми можемо бути частиною служіння. Ми можемо служити нашому Спасителеві повністю, пам’ятаючи, що сила Божа – це Його Євангеліє.