понеділок, 21 липня 2014 р.

Географія, Історія і Щоденне життя Біблійних часів - тема 26

ЮДЕЯ ТА ЄРУСАЛИМ В ЧАСИ ІСУСА
Хоча здається, що Ісус більшість часу свого публічного служіння провів в Галілеї, Він також ходив і в Юдею та мав послідовників серед її мешканців. Однак, лише кілька міст Юдеї згадуються в Євангеліях. Найважливішим, звичайно, був Єрусалим. На цьому занятті ми поговоримо про Юдею за часів Ісуса і особливо про Новозаповітний Єрусалим. Наприкінці уроку вам слід: 1)Визначити місце знаходження та значення у Новому Заповіті слідуючих місць в Юдеї: Віфлиєм, Віфанія, Еманус, Єрихон, Юдейська пустиня та Єрусалим. 2)Визначити розташування та значення слідуючих місць Єрусалиму: фортеця Антонія, палац Ірода, палац Хазмонеїв, Голгофа, Гетсиманія, купальня Ветесда, купальня Сілоам, дім Кайяфи та Храм. 3)Визначити розташування та значення таких місць на території Храму: найвища точка, Соломонів ганок, південний ганок, двір язичників, двір жінок, двір Ізраїля, Святе, Святеє Святих.
ІСУС ТА ЮДЕЯ Юдея була центром управління, релігії та торгівлі цілого Ізраїля в часи служіння нашого Спасителя. А центром Юдеї був Єрусалим. Хоча Ісус провів досить багато часу в Єрусалимі та його околицях, ми відносно мало чуємо про будь-яку Його проповідницьку діяльність в інших частинах Юдеї. Однак, кілька міст та районів Юдеї відігра-вали певну роль в житті та праці Ісуса:
ВІФЛИЄМ: Це мале місто, розташоване приблизно у 8-ми км. на південний захід від Єрусалиму, було рідним містом царя Давида. Тут також народився наш Спаситель (Лк.2:5-7), виповнивши Боже пророцтво, проголошене Михеєм(5:2). Після втечі Марії і Йосипа з маленьким Ісусом до Єгипту, та вбивства дітей Віфлиєму Іродом(Мт.2:13-18), це місто більше не відігравало ніякої подальшої ролі у Новозаповітній історії. ПУСТИНЯ ЮДЕЙСЬКА: Полоса гарячої, пісчаної, порожньої землі вздовж західного берега Мертвого моря, Пустиня Юдейська, є сценою кількох Новозаповітних подій. Це тут Іван Христитель жив і трудився під час свого служіння, споживаючи тільки сарану та мед польовий(Мт.3:1). Так само Ісус провів тут 40 днів і ночей, бувши випробовуваний дияволом(Мк.1:12-13).
ЄРИХОН: Місто знаходиться прямо на північ від Мертвого моря на західному березі ріки Йордан. У Старому Заповіті Єрихон був головним містом південної Палестини. Міцно укріплене та стратегічно розташоване, це було перше місто, завойоване Ізраїлем, коли вони увійшли до Землі Обітованної(Іс.Нав.6). Після того як місто було зруйноване, пізніше його знову відбудували(1Цар.16:34). В часи Нового Заповіту, Єрихон знову був одним з найбільш важливих міст Юдеї. Так як юдеї не любили подорожувати через Самарію, бо ставилися вороже до самаритян, вони часто оминали Самарію, коли подорожували з Галілеї до Юдеї. Для цього вони спускалися в долину Йордану, йшли берегом ріки, а потім знову піднімалися через Єрихон до Єрусалиму. Ісус йшов цією дорогою, коли Він проходив через Єрихон і уздоровив сліпого жебрака (Лк.18:35), а також зустрів збирача податків Закхея там(Лк.19:1). Ірод Великий побудував ціле нове місто Єрихон поряд з давнім Єрихонським пагорбом, яке служило йому як один з його зимових палаців. Таким чином фактично були “новий Єрихон” та “старий Єрихон” в Ново-Заповітні часи.
ВІФАНІЯ: Це невелике село знаходилося на відстані біля 2-ох км. на схід від Єрусалиму. Там був дім Ісусових друзів Марії, Марти та Лазаря(Ів.11:1). Віфанія та сусіднє село Віфагія, обидва були розташовані на схилах гори Оливної (Лк.19:29) вздовж дороги на Єрихон. Ісус проходив повз них, коли наближався до Єрусалиму у Вербну Неділю. Після того, як цілий день навчав у Єрусалимі, Ісус часто проводив ніч у Віфанії, мабуть в домі Марії та Марти(Мат.21:17). Симон прокажений, інший мешканець Віфанії також виявив гостинність до Ісуса (Мт.26:6).
ЕМАНУС: Здається, що Еманус був невеликим селом приблизно в 12-ти кілометрах на північний захід від Єрусалиму. В Новому Заповіті про нього згадується лише в Луки 24, коли Ісус розмовляє з двома учнями, як вони йшли до цього села у Великодню Неділю. ЄРУСАЛИМ Єрусалим в дні Ісуса був великим і прекрасним містом. Ірод Великий доклав багато зусиль, щоб розширити і прикрасити його під час свого довгого правління. Через те, що сучасний Єрусалим все ще покриває територію давнього міста, археологи були не взмозі проводити розкопки давнього Єрусалиму. Ходить багато легенд про відомі біблійні місця в Єрусалимі, але часто ці пропоновані місця є ненадійними і недостовірними. На одному з минулих занять ми говорили про географію Єрусалиму. Вона не набагато змінилася протягом віків. В часи Нового Заповіту, однак, місто розширилося далеко за межі пагорба Сіону та гори Моріа. Мури Новозаповітного Єрусалиму вміщали більшість території між долинами Гінном та Кедрон. В західній частині міста був палац Ірода, побудований Іродом Великим. Там Понтій Пилат та інші римські губернатори зупинялися, коли відвідували Єрусалим. На половині дороги між палацом Ірода та Храмом знаходився палац Хазмонеїв(Макавеїв), збудований Хазмонейськими правителями. В ньому очевидно перебував Ірод Антипа, коли відвідував Єрусалим, в той час, коли відбувався суд над Ісусом(Лк.23:7). В північному кінці подвір'я самого Храму, була римська фортеця Антонія. Тут розміщалася більша частина римських солдат. Євангелії не говорять нам про те, де саме Пилат вер-шив суд над Ісусом, у фортеці Антонія чи в Палаці Ірода. Ймовірно, дім первосвященика Кайяфи був у південно-західній частині міста. В ньому Ісус провів більшу частину ночі перед тим, як був виданий Понтію Пилату, а потім розіпнутий у Страстну П'ятницю(Мт.26:57; Лк.22:54). Пагорб, відомий як Череповище або Голгофа, очевидно був на північний захід від міста, “поза брамою”(Євр.13:12). Гетсиманський сад знаходився найімовірніше біля підніжжя гори Оливної, в долині Кедрон, на схід від Єрусалиму. Ісус також вчинив чудеса, у які були задіяні два різних басейни(купальні) Єрусалиму. Поклавши грязиво на очі сліпого чоловіка, Ісус сказав йому піти і вмитися у ставку Сілоам(Ів.9:7), давньому водоймищі у південному кінці міста. Розслаблений протягом 38-ми років, також був зцілений Ісусом при купальні Ветесді(Ів.5:2), розташованій на північ від Храму. ХРАМ ІРОДА Найбільшим будівельним проектом Ірода було збільшення та реконструкція Храму. На це пішло понад 80 років і над цим все ще трудилися через 60 років після смерті Ірода. Після повернення з Вавилонського вигнання, ізраїльтяни збудували в Єрусалимі Храм набагато меньш славетний, ніж був зведений Соломоном. Ірод же спланував храмовий комплекс, який мав були набагато більший і ще прекрасніший, ніж Храм, збудований Соломоном. Він почав роботи в 20-му році до Р.Х., і вони все ще не були завершені в 65-му році н.е., всього за кілька років до того, як Храм було повністю зруйновано римлянами. Храм, збудований Іродом, був величним звершенням. “ Подивися, Учителю – яке то каміння та що за будівлі!”,- звернувся до Ісуса один з учнів(Мк.13:1).
Спочатку Ірод збільшив гору Моріа, розбудував її схили та створив платформу, що була приблизно 400м в довжину та 250м в ширину. По краях платформи він звів великі ганки(притвори), накриті дахом, що підтримувався рядами прекрасних колон. Лицем на схід, та з видом на Кедронську долину, був ганок Соломона. У затінку цього великого критого ганку Ісус часто навчав людей(Ів.10:23). Після Його вознесіння, перші християни продовжували там збиратися(Дії.5:12). Будівля південного ганку була місцем, де сиділи грошоміни разом з іншими покупцями та продавцями(Мк.11:15-16). В тій самій будівлі зазвичай збирався і Синедріон(Дії5:21). Від ганку у південно-східному куті була велика прірва, що сягала самого дна Кедронської долини. Це місце ми називаємо найвищою точкою Храму. Тут диявол поставив Ісуса і запропонував Йому кинутися вниз(Мат.4:5). На протилежному північно-західному куті римські вояки спостерігали за тим, що відбувається навколо з фортеці Антонія. Звідти прибігли охоронці рятувати Павла, коли розлючена юрба хотіла вчинити над ним самосуд(Дії.21:31-32). Всередині ганків були подвір'я Храму. Найбільша територія називалася подвір'ям язичників, і була єдиним місцем, куди неєврей міг увійти. Великі написи застерігали, що карою за прохід далі буде смерть. Юдеї мали спеціальну сторожу Храму, групу єврейських полісменів для підтримки порядку та запровадження належної поведінки на території Храму(Дії.4:1). Єврейським жінкам дозволялося входити тільки у наступний двір, званий подвір'ям жінок, але не далі. В цьому місці були розставлені скрині для збору пожертв на Храм(Мк.12:41). Єврейським чоловікам дозволялося йти ще далі, у так званий двір Ізраїля. Поза ним був двір священиків, де знаходився вівтар для спалювання жертв та велика посудина з водою для ритуальних омивань священиків. І нарешті, далі була сама будівля Храму. Вона так само складалася із двох частин, як і раніше Скинія Зборів. Тільки священикам дозволялося входити в першу кімнату, звану Святим. Відокремлене грубою завісою від Святого місця, було Святеє Святих, де мав би зберігатися Ковчег Завіту (у часи Нового Заповіту там було пусто).Це була та завіса між двома частинами, яка роздерлася навпіл зверху донизу в момент Ісусової смерті, символізуючи цим, що Ісусова смерть знову відкрила доступ в Божу присутність усіх віруючих(Мт.27:51).