середу, 24 вересня 2008 р.

Досліджуємо Слово Боже.


Сьогодні я хотів би разом з відвідувачами блогу дослідити Святе Письмо, а саме Псалом21 вірш7 в якому Господь каже: "А я черв*як, а не чоловік, посміховисько людське й погорда в народі".  

Досліджуючи Святе Письмо ми побачимо, що Господь зовсім не випадково порівнює Себе з черв*яком. За Його стражданнями та смертью можна вгледіти саме того черв*яка, якого в біблійні, старозаповітні часи використовували для отримання червоної фарби. Нею, наприклад, фарбували тканину для скинії. Так, для позначення темно-червоного кольору, пророк Ісая також використовує в оригіналі слово "тола"- черв*як: "Прийдіть, і будемо правуватися, - говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як карамзин, - стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, - то стануть мов вовна вони!"(Іс.1:18). Багряний та червоний є близькими відтінками одного й того ж кольору, який символізує гріхи. Вірогідно, що червону суміш, яка виділялася з черв*яка, відіпрати було не можливо. Це притаманне і нашим гріхам, про що і пише пророк Єремія: "Тому-то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!" (Єр.2:23). І ми так би й залишилися в своїх невідіпраних гріхах, якби Той, Хто вийшов з "черв*яка Якова" не промовив: "Але я черв*як, а не чоловік...".  Ця таємниця Божа проголошена вустами Павла:  "Бо Того, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою правдою в нім!" (2Кор.5:21). 

Ще одним дуже яскравим зображенням є самка вищеописаного черв*яка. Незадовго до народчення свого малюка вона так щільно приклеюється до дерева, що потому вже неможе від нього відділитися і помирає. Помираючи, вона дає нове життя, а її тіло перетворюється на багряницю. І про це пише пророк Ісая: "....Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння" (Іс.53:10).

Будьте в Його Церкві, пам*ятайте ту жертву, яку покладено заради всіх нас на жертівник, живіться Його Тілом і Кров*ю у Господній Вечері для змиття всіх свідомих чи несвідомих вчинених гріхів. 

Не турбуйтеся.




Посеред літа на  підвіконні мого помешкання почали квітнути кактуси. Спочатку заквіт один, через місяць-другий. Цікаво, що квітка кактуса у своїй красі перебуває лише добу, після якої вона швидко в*яне і кактус знову приймає минулий вигляд - продовгуватого "їжака". 

Дивлячись на цей дивний квіт я згадав слова промовлені нашим Господом: "..Не журіться про життя своє - що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, - у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?" і далі Господь продовжує: " Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, - не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них" (Мт.6:25-30).

Україна переживає зараз нелегкі часи своєї самостійності. Багатьом людям живеться дуже важко: ціни на харчі зростають, медицина, - краще б була за гроші ((, постійні вибори-перевибори, коаліція-опозиція і так далі, можна перераховувати без кінця. Як тут не будеш журитись і думати про завтрішній день? - Важко.

Цим дивним квітом кактусів на підвіконні мого помешкання Господь ніби нагадує мені, що не тим я став перейматися. Для своїх вірних Він вирішить все на добре в будь-якому випадку. 

Кактус квітне лише добу, люди живуть до 120 років, що зараз зустрічається дуже рідко, але і ці 120 років  це лише мить для Господа. Не журіться, дорогі у Христі, а покладайтесь на Спаса. Перебувайте в Його Церкві. Дбайте найперш про Царство Боже, а не земне, а все інше вам додасться.