четвер, 15 березня 2012 р.

Географія, Історія і Щоденне життя Біблійних часів - тема 14



Тема № 14

ЄРУСАЛИМ СТАРОГО ЗАПОВІТУ

Як ми зазначили раніше, у часи Об'єднаного Царства Єрусалим став столицею Ізраїля. Славне місто Єрусалим стало також символом або ж картиною, яку багато письменників Старого Заповіту використовували, щоб змалювати славу небес. На цьому занятті ми навчимося трохи більше про історію та географію старозавітного Єрусалиму. На завершення уроку вам слід:

1)Назвати 5 імен, що вживаються у Старому Заповіті для міста Єрусалиму.
2)Описати важливі географічні риси Єрусалиму, намалювавши просту карту.
3)Описати місто в часи Давида і Соломона.
4)Коротко розповісти, як у давні часи використовувалися дві головні долини міста.
5)Пояснити, що таке “Тунель Єзекії”

Єрусалим до Об'єднаного Царства.
За 1000 років до Давида вже існувало місто, розташоване на місці Єрусалиму. У дні Авраама місто називалося просто Салим (Бут.14:18). Мелхиседек був царем Салиму в часи Авраама. Записи, знайдені у стародавньому місті Ебла, також згадують про існування міста вже у той час. Документи з Єгипту згадують про місто в районі Єрусалиму десь біля 1900 року до Р.Х. За Божим наказом Авраам пішов у район міста Єрусалиму принести в жертву Ісака на горі Морія(Бут.22:2).

З Біблії ми небагато знаємо про Єрусалим аж до часу після Виходу з Єгипту. У часи Ісуса Навина царем в Єрусалимі був Адоні-Цедек, переможений разом з іншими ворогами Ізраїля в день битви, коли Господь зупинив Сонце(Іс.Нав.10:1). Місто було розташоване біля південного кордону території коліна Веніаминового, прямо на північ від Юди. В той час місто було заселене плем'ям людей, що називалися євусеяни, і яких ізраїльтяни не змогли вигнати(Іс.Нав.15:63; Суд.1:21). В ті часи місто було відоме під назвою Євус, за ім'ям його мешканців євусеян.

Єрусалим під Давидом.
Єрусалим був добре укріпленим містом на пагорбі, з двома глибокими долинами по обидва боки. Його центральне розташування та його укріплена позиція робили місто ідеальним для Давидової столиці. Однак євусеяни все ще жили там і тому Давид та його люди змушені були захопити місто(2Сам.5:6-10; 1Хр.11:4-9). Єрусалим тепер став називатися містом Давида. Тут Давид заснував свою нову столицю. Він почав із будівництва терас на схилах та зведення міських мурів. Він також перебудував і укріпив інші частини міста. За часів Давида Єрусалим здається покривав лише один пагорб, що звався Офел чи Сіон, а тому ці імена могли вживатися для цілого міста.

Давид думав зробити це місто постійною столицею Ізраїля, а тому робив усе можливе, щоб воно було центром життя ізраїльтян. Він переніс туди Ковчега Завіту, щоб Єрусалим став центром релігійного життя та поклоніння Богу(1Хр.15). Так як Бог не дозволив йому побудувати Храм, Давид розмістив Ковчег у спеціально зробленому для цього наметі і наказав, щоб усі звичні жертвоприношення провадилися там(1Хр.16:1-6). Давид збудував також царський палац(2Сам.11:2), але Соломон згодом замінив його на значно більший. Саме у ньому Давид помер і там його поховали. Однак, через те, що Давид народився і виріс у Віфлеємі, Біблія посилається на Віфлеєм як на “місто Давида”(Лк.2:11).

Єрусалим під Соломоном.
Під час заразної хвороби, яку послав Господь як кару за самовільно проведений Давидом перепис своїх загонів, пророк Ґад сказав Давидові, що той повинен збудувати жертівника “на току євусеянина Аравни”(2Сам.24:18). Тік був розташований на горі Морійя, прямо на північ від центральної частини Єрусалиму. Саме на тому місці Соломон мав збудувати Храм Божий(2Хр.3:1).

Давид вже розпочав планувати і збирати матеріали, потрібні для будівництва (1Хр.28-29). Але Соломону все ще знадобилося 7 років, щоб завершити побудову Храму. Подібний основою свого проекту до Скинії Зборів, Храм був розділений на дві частини. Святеє Святих мало форму куба із стороною в 10 м. Святе місце мало у довжину 20 і у ширину 10 метрів. Сам же Храм був прямокутної форми 30м.у довжину, 10м. в ширину та 15м. у висоту. В передній частині був невеликий притвор 10м. шириною і 5м. довжиною. Перед ним чи при вході до нього стояли два мідяних стовпи по 9 метрів заввишки кожен. Правий назвали Яхін(пер.”він зміцнить”), а лівий Боаз(пер.”в силі”)(2Хр.3:17). Допоміжні приміщення знаходилися вздовж бокових стін Храму, і срібло, золото та деревина кедра Ливанського були основними матеріалами, що використовувалися при його побудові. Внутрішнє начиння Храму було подібним до того, що у Скинії Зборів, але тепер багатше оздоблене. Навколо Храму було огорожене подвір'я для священиків, а поза ним зовнішній двір для народу. Храм був освячений під час праздника Кучок на 11-й рік царювання Соломона(960р.).

На додаток до Храму, Соломон збудував свій власний палац, для чого знадобилося 13 років(1Цар.7:1). Палац було названо домом Ливанського Лісу(1Цар.7:2). Це була трьох поверхова будівля із Ливанського кедра, по 15 кімнат на кожному поверсі, в 50м. довжиною, 25м. шириною і 15м. у висоту. В палаці були тронова і судова зали, обшиті від підлоги до стелі кедровим деревом. У судовій залі Соломон вирішував судові справи (1Цар7:7). Збудував Соломон також і інші будинки для себе та великого числа своїх дружин. Очевидно, побудовані вони були на горі Морійя, неподалік від Храму.

Єрусалим після Соломона.

У період поділеного Царства місто Єрусалим продовжувало рости. З'явився новий район, що звався Новим Містом(2Цар22:14; Соф1:10). Був збудований також водогін, щоб поєднати джерело Гіхон, що зі східного боку, із горішнім ставом (Іс.7:3). Коли цар Єзекія готувався до асирійської облоги Єрусалиму, він проклав тунель з низинної частини міста через скелю, щоб привести воду із джерела Гіхон, яке було за міськими мурами, до купальні Сілоам на території міста(2Цар20:20; 2Хр32:30). Соломон дозволив будувати поганські храми і приносити в них жертви по сусідству із Єрусалимом, а особливо у долині Гіннома. Інші царі також нажаль послідували за його поганим прикладом.

Карта показує нам місцевість навколо Єрусалиму так як вона можливо виглядала у часи Старого Заповіту. Відмітьте, що місто було побудоване посеред трьох долин: Гінному, Кедрону та Тіропеонської(що пролягала посеред самого міста). Долина Гінном пролягала вздовж південної околиці міста. Це було тим місцем, де язичники приносили своїх дітей в жертву своєму богові Молоху(2Цар23:10; 2Хр.33:6). З того часу за долиною Гінном залишалася погана слава. Багато мешканців Єрусалиму використовували її як міське звалище, зносячи туди своє сміття. Через те, що сміття постійно зпалювали і неприємного запаху дим завжди піднімався із тієї долини, назва Гінном трансформувалася у Геєнну, і вживалася для того, щоб посилатися на пекло, місце вічних мук, де вогонь і дим не перестають.

Іншою великою долиною просто на схід від Єрусалиму була долина Кедрон. Там був невеликий потік, що перетікав по ній. У часи релігійних реформ поганські ідоли спалювали та кидали їхній попіл в долину Кедрон та у потік(1Цар.15:13; 2Цар23:12).

Найменьшою серед трьох долин була Тіропеонська долина. Вона не згадується в Біблії і пролягає на захід від Храму та міста, що на горі Сіон.

Зверніть увагу також і на головні пагорби. Давні фортеці Евусеян були побудовані на горі Сіон. Соломон долучив до міста пагорб, що звався Морійя, де він збудував Храм. Пізніше гора Морійя стала відома просто як храмова гора. На схід від міста за долиною Кедрон була Оливна гора.