вівторок, 17 листопада 2009 р.

Православ`я не означає богословської досконалості.


"Ніхто-бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона - Ісус Христос"(1Кор.3:11).

"Основні правила шахової гри можна вивчити за п`ять хвилин, але це не зробить вас гросмейстером. Відповідно й православ`я (антонім інослав`я) є простим мінімумом, стартовою точкою, підлогою, а не стелею. Воно означає дотримування всіх статей віри неспотвореними і не допускати, щоби щось їм суперечило. Водночас православний учитель може цілком помилятися у своєму розумінні того або іншого Біблійного тексту, - і справді, де той богослов, чий розум є цілковито вільним від ексцентричних понять? Не кожна помилка є одразу єретичною або такою, що ділить церкву. На основі 1Кор.3:11-15 Апостол навчає про дуже потрібну в цьому відношенні м`якість.
Гергард та інші старі лютерани лаяли єнтузіастів за те, що вони дотримувалися того, що кожна Біблійна заява була статтею віри, а отже й пункт, що апокрифічний "пес Товита махав хвостом"(Процитовано у К.Ф.В. Вальтера "True Visible Church"). Лютерани ж навпаки, розрізняли статті віри, які були необхідні для спасіння та інші, які містили Біблійні деталі й відгалудження, про які можна не знати і навіть помилятися без прямої шкоди для віри. Звичайно, коли людина довідається про щось, представлене як факт у Писанні, то свободи заперечувати це вже немає, бо тоді вона опиралася б натхненню та владі Божого Святого Слова - справді головній статті віри".

"Церква та її спільнота, служіння і управління"
Курт Е. Маркворт

Немає коментарів: